Упс-с, народец! Приветствую вас, мои дорогие любители хорошей веселухи и немного неконвенциональных рассказов. Сегодня я, ваш несравненный шутник и ловелас, расскажу вам историю о том, как я, обычная скромная наркоманишка, купила закладки с кодеином и превратилась в настоящую ЗОЖницу - не только умным, но и кайфовым образом жизни!
Все началось, как обычно, с моей попытки найти новый способ насладиться вечерком.
И вот я, весь в предвкушении, прокрадываюсь к этой таинственной точке встречи, где обещали закладки. По секрету скажу, что я даже разработал свою систему - бежать 5 км в день, чтобы немного кайфануть, а потом - простенькая конфетка. Кто сказал, что наркоманы не могут быть спортивными?
#ЗОЖ_на_прокачку, так сказать!
Дождавшись своей очереди, я волнующимся ожиданием сунул через нос рецептурный бланк. Это как малява, только не с полотном на палку, а с кодеином на бланке. Чувство, когда тебя посетила мысль, что всему тут ты умеешь, - просто бесценно. Попросив кропаль, я чувствовал себя настоящим альфачем. Ладно, может быть, не совсем альфачем, но умным нашелся точно.
Ну а потом началось самое интересное - время вдыхать кодеиновые закладки и ощущать, как они вливаются в каждую мою клеточку. Такое мгновенное счастье - просто взрыв мозга! Где-то вдалеке слышу звонкий смех здравомыслящих людей, но мне уже все равно, ведь в моей реальности все превращается в самую настоящую маляву.
Ах, да, упустил самое интересное! Благодаря кодеину я теперь бегаю каждый день по 5 километров. Кажется, еще недавно я был рядом с такими ребятами только по весу, а теперь я ими восхищаюсь. Чувствую себя настоящим супергероем! Вот такой я - наркоман-спортсмен. Один из немногих, кто научился гоняться за закладками и кайфовать от каждого километра.
И, кстати, не забудьте о кетамине. На всякий случай, вдруг вас вломят по голове такие наркотические рассказы. Он тоже крут, но я решил оставить его на другие повествования. Сегодня я рассказал вам историю о закладках с кодеином и моих нескончаемых пробежках.
В общем, дорогие мои, не стоит зацикливаться только на одном аспекте жизни, ведь можно и разные кайфы комбинировать, чтобы получить настоящий бум! Встречайте каждый новый день с улыбкой на лице, и пусть ваша жизнь будет полна разных маленьких кропалей радости.
До встречи, мои самые умные и открытые на смех ребята! Отправляйтесь в путь, покоряйте новые горизонты и не бойтесь добавлять немного безумия в свою жизнь. Кто знает, может быть, именно в этом безумии вы найдете свою истинную природу и настоящий смысл? Так что, бегом за моими закладками, только не забудьте взять с собой кропаличку хорошего настроения и немного неприличного юмора!
Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.